Автор статті: Алена Лубчак
Продовжую свою нещодавню рубрику #HelenBookshelf новим дописом
Сьогодні хочеться, по-перше, написати огляд українською. А, по-друге, розказати про чудовий міні-формат книжок з серії Класика Harvard Business Review від видавництва Книголав.
Тепер же перейдімо до основних думок книжки:
- Під “управлянням босом” мається на увазі свідоме та ціленаправлене управління стосунками зі своїм керівником. А ви вже хотіли побачити секретні прийоми НЛП, які дозволять вам збільшити вдвічі зарплату? Якщо так, то змушена вас розчарувати, назва радше рекламний трюк
- Стосунки між підлеглим та керівником – це “взаємна залежність двох індивідів, які здатні помилятися”. Якщо чесно, то у мене самої раніше було хибне очікування від керівника. Він мав бути ідеальним, ніколи не помилятись й постійно мене розвивати Якою наївною я була. Насправді, нашим шефам треба наша допомога. Й не завжди вони можуть/мають час прийти й попросити її.
- Вивчіть свого шефа. Яке його/її становище в компанії? Сильні та слабкі сторони? Які цілі стоять перед ним (особисті та організаційні)? Які проблеми має? Як йому подобається працювати (мікро-менеджерити чи навпаки, лише в крайніх ситуаціях бути залученим)? Як любить отримувати інформацію (усно, e-mail, дзвінки)? Все це допоможе вам адаптувати свій стиль поведінки та зекономити купу часу та зусиль на фазі “притирання” та уникнути непотрібних конфліктів.
- Дуже логічно, що також треба вивчити себе Всі ті ж питання про цілі, проблеми, стилі роботи, сильні та слабкі сторони треба дослідити щодо себе. Ефект той самий: економія часу та зусиль на етапі пошуку форм співпраці зі своїм шефом.
-
Є не продуктивні шаблони поведінки підлеглих. Якщо ви помітили, що вчиняєте наступним чином, саме час переосмислити свою поведінку:
- Контрзалежність – обурення рішенням шефа, опір їх впровадженню. Вступ у конфлікти тільки щоб посперечатись. Дуже болюча й агресивна реакція на обмеження від шефа. Саме дивне, що менеджер з таким типом поведінки до власних підлеглих може бути дуже добрим.
- Надмірна залежність – це надмірна поступливість, навіть якщо керівник помиляється. Приховування свого роздратування. Вважають свого начальника премудрим батьком/матір’ю, який є беззаперечним авторитетом. Очікують, що він всього їх навчить та забезпечить успішність кар’єри.
Що ж робити?
- Адаптуйте свій стиль роботи зі стилем роботи вашого керівника. Якщо ви звикли писати довгі звіти, а ваш керівник звик отримувати всю інформацію під час ранкової кави біля каво-поінту – адаптуйтесь! Звісно, для початку вам треба вивчити себе та свого керівника, про що писалось вище
- З’ясуйте взаємні очікування. Що очікує керівництво від вас? Які ваші кар’єрні плани у цій компанії? Всі ці аспекти треба обговорити та прийти до згоди з керівництвом. Й відповідальність за це лягає на вас. Незалежно від наявності системи розвитку персоналу в компанії.
- Контролюйте об’єм інформації, який потрібен вашому керівнику. Й обмеження наданої інформації й перевантаження нею шефа – однаково не продуктивні. Й тут питання до вас – знайти необхідний вам баланс.
- Завоюйте довіру свого керівника. Пам’ятаєте, як у відомій рекламі “No Martini, no party!” Тут все аналогічно – без довіри ваш керівник буде постійно мікроменеджерити вас.
- Час вашого керівника – важливий ресурс, який треба берегти. Якщо ви йдете до свого шефа з проблемою – зупиніться й запитайте себе ще раз: “А може я можу вирішити цю проблему самостійно?”. Якщо ви постійно будете використовувати плив, владу та час вашого шефа на дрібні проблеми, то на більш серйозні їх вже не лишиться.