відбувається між кандидатом на певну посаду та представником роботодавця. Метою останнього є оцінка здібностей і особистісних якостей кандидата, щоб зрозуміти, чи здатен він виконувати певну роботу, обіймати конкретну посаду. Мета ж претендента – з’ясувати, чи відповідає посада, умови праці та компанія його вимогам.
У матеріалі ми більш детально поговоримо про цей важливий етап пошуку роботи – загалом та для посади BA, а також зупинимося на питаннях:
- Чи є різниця між першою та наступними співбесідами?
- Для чого проводять стрес-співбесіди? Наскільки це легально та що ставить за мету роботодавець?
- Як підготуватися до співбесіди та чи варто це робити?
- Які тенденції сучасного ринку праці?
Сутність та етапи співбесіди
Класичне визначення поняття співбесіди вже було окреслене на початку статті. Фактично це розмова між претендентом на посаду та HR-фахівцем, безпосереднім керівником чи будь-яким іншим представником роботодавця. Та набагато ефективніше сприймати цю подію як продаж себе – ви маєте поставити перед собою мету зацікавити співрозмовника, довести, що саме ви потрібні цій компанії.
Дуже часто людина, яка шукає роботу, має хибне уявлення про процес підбору персоналу – їй може здаватися, що він складається лише з одного етапу – інтерв’ю з роботодавцем. Та це далеко не так. Насправді рекрутери комплексно підходять до пошуку ідеального кандидата. Зазвичай він містить декілька кроків:
1. Прескринінг.
Рекрутери або ресечери вивчають профіль кандидата в LinkedIn чи його резюме, якщо він попередньо прислав цей документ на e-mail компанії. Етап відбувається зазвичай навіть без участі претендента та дозволяє перевірити, чи релевантний досвід та вміння людини вимогам до конкретної посади. Якщо йдеться про технічні обов’язки, рекрутер звертається за порадою до відповідного спеціаліста компанії.
Однак прескринінг може відбуватися і за присутності кандидата. Тоді він буде спілкуватися з рекрутером особисто. Зазвичай це коротка розмова, яка триває до 30-45 хвилин. Сутність особистої зустрічі не відрізняється від віддаленого вивчення вашого профілю чи резюме. Її мета – переконатися в адекватності та релевантності кандидата.
Якщо перший етап успішно пройдений, претенденту буде призначена наступна зустріч.
2. Технічна співбесіда.
Більш серйозний етап відбору, який може тривати до трьох годин, адже складається, як правило, не тільки з перевірки теоретичних знань, а й з виконання тестового завдання. Щоправда, про це зазвичай попереджають завчасно, тому така тривалість не створює незручностей для претендента.
Тестове завдання присутнє майже завжди. Особливо це стосується кандидатів без достатнього досвіду – якщо ви працюєте менше ніж п’ять років, будьте готові, що вас попросять його виконати з ймовірністю 90 %.
Після виконання тестового завдання можлива розмова з проєктним менеджером (PM) або делівері менеджером (DM), що свідчить про зацікавленість компанії у вашій кандидатурі.
Зверніть увагу: Розрив між цими двома етапами може кардинально відрізнятися. Іноді запрошення на технічну співбесіду після прескринінгу чекають тижнями, а іноді – пів години. Така ситуація можлива, коли перший етап має лише формальний характер – наприклад, задля з’ясування фінансових очікувань претендента, якщо всі інші загальні питання вже були визначені під час листування.
3. Розмова з клієнтом.
Напевно, це найважчий етап. Проте успішно пройти його вам допоможуть ваші попередні співрозмовники – PM та DM. Вони розкажуть, які сильні сторони потрібно підкреслити у діалозі з клієнтом, що саме його зачепить настільки, що він підтвердить вашу кандидатуру. Якщо проєктний та делівері менеджери не говорять про це самі, а ви розумієте, що вас готують до наступного етапу співбесіди, не соромтеся запитати прямо.
На 100 % відповідати очікуванням клієнта дуже складно. Особливо, якщо у вас багатий різноплановий досвід – адже ви не знаєте, що необхідно саме йому. Тому заздалегідь запитати про головні вимоги – нормально.
Іще один важливий момент, який слід враховувати у співбесіді з клієнтом – це те, звідки він. Якщо говорити про європейський ринок, розмова має відбуватися виключно англійською мовою. Причому рівень володіння нею – не нижче В2. Не забувайте, що перевірити вашу технічну англійську можуть і на попередньому етапі. Тобто будьте готові, що доведеться продемонструвати знання специфічної термінології, яку – у випадку підтвердження вашої кандидатури – ви використовуватимете під час робочого процесу.
Успішне проходження співбесіди з клієнтом означає перехід до наступного етапу відбору.
4. Передфінальна співбесіда.
Це розмова з HR-спеціалістом, ресурсним або функційним менеджером – людиною, в підпорядкуванні у якої ви будете безпосередньо перебувати після працевлаштування. Мета цього етапу полягає у тому, щоб пояснити вам умови виходу на роботу, уточнити технічні нюанси облаштування робочого місця.
Це стало особливо актуальним з початком повномасштабної війни через вимкнення електроенергії. Наприклад, у вас можуть уточнити, наскільки ви енергозалежні, тобто скільки здатні працювати без електропостачання тощо.
5. Підписання оферу.
Офер – це так званий протокол про наміри. Офіційне підтвердження того, що ви влаштовуєте компанію, а компанія – вас. Що ви дійшли згоди у всіх принципових питаннях, в тому числі фінансових, та готові до укладання контракту.
Цей документ – гарантія того, що ви згодні виходити на роботу та приступати до своїх обов’язків. Але варто зауважити, що є можливість в будь-який момент його розірвати. Ініціювати розірвання оферу може кожна сторона. Головне, враховувати етичний бік питання. Наприклад, існує таке неписане правило: укладання оферу має поставити крапку у пошуку роботи й розгляді інших, можливо, й кращих пропозицій.
Пам’ятайте: офер не має юридичної сили, але дуже впливає на репутацію компанії та кандидата, а репутація в наш час вкрай важлива. Будьте готові до того, що інформація про розірвання оферу після його підписання через надходження більш вигідної пропозиції розповсюдиться між іншими роботодавцями вже за пів години.
Роботодавець також може стати ініціатором розірвання цього документу. Як приклад приведемо таку ситуацію. Кандидат був прийнятий на конкретний проєкт та мав виходити на роботу за три тижні. Проте клієнт достроково закрив проєкт, практики тримання працівників у резерві в компанії не було, тому офер довелося розірвати.
У подібних форс-мажорних обставинах роботодавцю потрібно чесно повідомити працівника про ситуацію, що склалася. Доцільно також обговорити суму та виплатити моральну компенсацію.
Навіщо проходити співбесіду?
На перший погляд, відповідь на це питання очевидна – щоб влаштуватися на бажану посаду. Та ситуації бувають різні – розглянемо їх далі.
1. Зміна поточного місця роботи.
Питання етичності пошуку нового місця працевлаштованими людьми цікавить багатьох. Насправді це цілком нормальна практика, головне, бути відвертими з наявним та майбутнім роботодавцями. Процес зміни компанії повинен відбуватися у декілька етапів. Ви успішно проходите співбесіду, повідомляєте про намір звільнитися свого роботодавця та дізнаєтесь термін, який необхідно відпрацювати. Потім інформуєте нову компанію щодо дати, коли можете розпочати роботу.
2. Проходження інтерв’ю без наміру працевлаштування.
Деякі коучі рекомендують раз на рік-півтора проходити співбесіди, навіть якщо ви не збираєтеся змінювати місце роботи. Їх мета – перевірити свою затребуваність на ринку та впевнитися, що ви не втратили компетентність у професії. Річ у тому, що кожна компанія, а тим паче – проєкт, на якому ви працюєте, як правило, вузькоспрямовані, тобто ви постійно виконуєте однотипні задачі, поступово втрачаючи частину своїх навичок.
Дуже важливою стала практика таких співбесід через появу на бізнес-арені штучного інтелекту. Слід зауважити, що з’явився він досить швидко, навіть агресивно, й так само швидко виникла потреба у спеціалістах, які вміють працювати з продуктами на основі цієї технології. На жаль, далеко не всі бізнес-аналітики володіють потрібними навичками на достатньому рівні, в той час, як сучасний ринок очікує на BA, який буде говорити з розробниками однією мовою. Він має розумітися на хмарних сервісах, роботі з базами даних, API, а не обмежуватися тільки бізнес-середовищем.
Саме завдяки регулярним інтерв’ю у різних компаніях ви зможете своєчасно виявити пробіли у своїх знаннях і компенсувати їх задля збереження власної конкурентоспроможності на ринку. Це прекрасний спосіб підняти самооцінку або ж зрозуміти, що вам є над чим працювати.
Ще одним мотивом проходження співбесіди без наміру змінити роботу може бути фінансове питання. В деяких компаніях прийнятий так званий salary review – регулярний перегляд рівня заробітної плати, наприклад, раз на пів року чи раз на рік. Тоді ви можете розуміти, що рівень вашого доходу відповідає середньоринковому. Однак якщо такої практики в компанії немає, або salary review відбувається хаотично – як визначити, що вам платять достатньо? Якраз під час співбесіди й можна з’ясувати, яку суму готові роботодавці платити за ваші знання, вміння та навички.
Зверніть увагу: Не варто використовувати отриману інформацію щодо потенційно можливої заробітної плати для відвертого шантажу вашого роботодавця. Навіть, якщо на перший раз плату підвищать, на другий з вами можуть просто попрощатися.
Врешті-решт, кожна співбесіда – це шанс поговорити з людьми, які про вас нічого не знають, та отримати неупереджену оцінку вас як спеціаліста.
Дивні питання: а чи справді вони дивні?
Напевне, більшості кандидатів на співбесідах здаються дивними питання, які не стосуються їх професійної діяльності. Фактично ви йдете складати іспит на знання своєї справи, а вас запитують про речі, зовсім далекі від її специфіки.
Для прикладу наведемо декілька запитань, які дійсно можуть поставити в глухий кут найдосвідченішого спеціаліста:
- Яка у вас надздібність?
- Коли ви зрозуміли, що життя несправедливе?
- Який ваш знак зодіаку?
- Як покласти слона в холодильник?
І останнє – це не жарт, такі запитання теж зустрічаються. То навіщо ж їх ставлять рекрутери? Насправді цьому є ряд логічних пояснень:
- Задля перевірки вашої стресостійкості. Перше, про що варто пам’ятати: якщо посеред співбесіди вам поставили дивне питання, – тримайте обличчя. Після почутого виражайте мінімум емоцій, наскільки б шоковані ви не були.
- Щоб оцінити, як ви самоусвідомлюєтеся та бачите себе очима інших людей. З цією метою рекрутери можуть обирати різні варіації питання про надздібність. Наприклад, «Яку рису ваші колеги назвали б вашою сильною стороною?» або «На що колеги спираються при роботі з вами?»
- З метою оцінити вашу справжню сутність, характер, викликати приховані емоції. За допомогою таких питань представник потенційного роботодавця може спробувати з’ясувати, песиміст ви чи оптиміст. Причому ані те, ані інше не означає, що вас не приймуть на роботу, просто ваша кандидатура може розглядатися на різні проєкти. Наприклад, песимізм, як не дивно, цінується у фінтех-розробці, де є суттєві фінансові ризики. Якщо ж ви оптиміст – ласкаво просимо до інноваційних проєктів, місія яких – підкорення всесвіту.
- Для перевірки вашого алгоритмічного мислення. З цією метою використовуються найабсурдніші запитання типу слона в холодильнику. Якщо вам поставили подібне питання, зосередьтеся та промалюйте в голові всі етапи потрібного процесу – це допоможе довести, що ви здатні мислити послідовно.
- Щоб виявити особисті якості. Для цього роботодавець може поцікавитися вашим знаком зодіаку. Звичайно, не всі довіряють такому підходу, але щоб розбавити стандартні питання, ця практика може використовуватися.
Якщо на вас чекає співбесіда, пошукайте подібні питання в Google – на цю тему написано безліч статей.
Що таке стрес-інтерв’ю та для чого воно використовується?
Від дивних питань, які теж зазвичай викликають у кандидатів певне напруження, логічно перейти до обговорення стрес-інтерв’ю. Для чого використовують таку тактику ведення діалогу? Насамперед це перевірка на стресостійкість. Задача хорошого рекрутера – вже на етапі співбесіди відсіяти кандидатів, які потім потенційно «згорять» на складному проєкті.
Також не слід забувати про існування різних клієнтів. Деякі з них можуть дозволяти собі підвищувати голос, навіть кричати через найменші дрібниці – наприклад, якщо їм не сподобається, як з ними привіталися. Людина, яка пропускає все це через себе, не витримає співпраці з таким замовником, отже, яким би гарним спеціалістом вона не була, включати її в проєкт немає сенсу.
Якщо узагальнити питання цілей проведення стрес-інтерв’ю, їх можна виділити декілька:
- з’ясувати, як претендент адаптується до стресових обставин;
- виявити, що може дратувати його;
- подивитися, як трансформується поведінка претендента «до» та «після»;
- оцінити рівень самоконтролю, гнучкості й терпіння кандидата;
- перевірити його стійкість до брутальності;
- з’ясувати, чи є в претендента талант знаходити нестандартний вихід зі складної ситуації.
Якщо ви досвідчений аналітик, то зрозумієте, що така манера спілкування – це не хамство рекрутера, а моделювання умов, в яких вам доведеться працювати.
Тут уже вибирати повинен не лише представник компанії, але й сам кандидат. Вирішіть одразу – чи потрібна вам робота в таких нестандартних умовах?
Якщо ж знову згадати про етику, в бізнес-середовищі існує ще одне неписане правило: варто заздалегідь попереджати кандидата, що співбесіда буде проходити в стресовому режимі.
Підготовка до співбесіди
Існує думка, що перша співбесіда найскладніша, а готуватися до неї потрібно ретельніше, ніж до наступних, коли у кандидата вже багатий досвід їх проходження. Та ця думка досить спірна. Будь-яке інтерв’ю, чи воно тисячне, чи перше – це стрес, і готуватися до нього слід однаково сумлінно. Щоразу ви йдете на оцінку своїх знань зовнішніми експертами, вимоги яких заздалегідь вам невідомі.
Підготовка до співбесіди проходить в кілька етапів:
- Вивчіть своє резюме. Дуже кумедно виглядає ситуація, коли кандидат плутається у власному досвіді, особливо, якщо список компаній, де він працював, обмежується двома-трьома назвами. Звичайно, неможливо знати абсолютно всі дати. Наприклад, нормально не пам’ятати точну дату звільнення з компанії, де ви працювали 10 років тому. Але хоча б останні п’ять років потрібно знати досконало.
- Підготуйте портфоліо або кейси. Так, у хорошого BA завжди має бути портфоліо або успішні кейси. Звісно, не всі проєкти дозволяють розкривати інформацію, та і взагалі створення портфоліо – справа досить часозатратна. Однак, попри всі обставини, хоча б якісь матеріали для власної презентації краще підготувати.
- Ознайомтеся з відгуками про компанію. Пошукайте інформацію про потенційного роботодавця в Інтернеті, але звертайте увагу на її якість. Якщо у компанії немає жодного негативного відгуку – це вже дивно, тому що або весь негатив видаляється, або й взагалі відгуки написані на замовлення.
- Освіжіть основну термінологію. Якщо ви працюєте на вузькоспрямованому проєкті, перегляньте перед співбесідою основну технічну термінологію, якою не користуєтеся щодня. Можна навіть банально відкрити глосарій.
- Не зловживайте заспокійливими. Безпосередньо перед співбесідою можна прийняти валеріану чи щось подібне, та не зловживайте більш серйозними препаратами, а тим паче – алкогольними напоями. В комплексі зі стресом реакція організму на таке заспокоєння може бути непередбачуваною.
- Приходьте на співбесіду з почуттям власної гідності. Рекрутери не цінують кандидатів, які, попри гарне резюме, дивовижний перелік знань і навичок, починають прогинатися та показувати, що їм потрібна робота на будь-яких умовах. Тож перш за все – поважайте себе!
«Ринок кандидата» VS «Ринок компанії»
На ринку завжди є два гравці – компанія, яка наймає, та кандидат, який шукає роботу. До початку повномасштабної війни в Україні переважав «ринок кандидата». Це означає, що за кожного перспективного спеціаліста відбувалася справжня битва рекрутерів – вони намагалися зацікавити претендентів кращими зарплатами, пропонували унікальні умови праці.
Та після 24 лютого все докорінно змінилося. Привілейованим став «ринок компанії» – тепер кандидати роблять все можливе, щоб зацікавити роботодавців. Останні ж зараз дійсно перебірливі – усі шукають унікальних спеціалістів. Особливо цінуються BA зі знаннями у сфері DevOps, з досвідом в управлінні проєктами (тобто на посаді PM), з розвиненими технічними навичками – такі собі універсальні солдати, які можуть налагодити процеси у будь-якому проєкті.
Щоб відповідати таким високим вимогам та успішно працевлаштуватися, намагайтеся дотримуватися наступних рекомендацій:
- Вивчіть Scrum.
- Розберіться з нюансами Agile.
- Пройдіть сертифікацію SAFe.
Звісно, все вимагає певних грошових вкладень, але це інвестиції у ваші конкурентні переваги та ваше майбутнє.
А якщо для вам не вистачає структуризації хнань для 100% впевненесті у собі, запрошуємо вас на курс Business Analysis Intensive Online.