В такий складний період, який ми переживаємо зараз, у людей все частіше з’являється питання: як залишатися в ресурсі? Де знайти сили виконувати свої обов’язки на робочому місці? Та відповіді на ці питання скоріше в компетенції психологів. Сьогодні ж ми поговоримо про те, як зарадити ситуації, використовуючи на практиці найпопулярніші підходи до мотивації особистості.
Розвиток уявлення про мотивацію
Вся теорія еволюції менеджменту — це фактично розвиток уявлення про мотивацію. Все починалося з теорій Тейлора і Форда, які наголошували на тому, що забезпечення матеріальних потреб співробітника — запорука його відданої праці. Та вони були далекі від мотивації. Вся їхня методика роботи засновувалась на тому, що людина отримувала те, що заробила. Перші ж уявлення про мотивацію, якою вона є у сучасному світі, з’явилися з теорією Маслоу.
Та чому люди не вдовольнилися конвеєром Форда? Навіщо було придумувати нові теорії, переходити спочатку до підходу управління, орієнтованого на людину, потім — до усвідомлення провідної ролі менеджменту? Справа у технічному прогресі 1960-2000-х років, який безпосередньо впливав і на робочий процес. Спочатку з’явилося телебачення і телефон, люди почали більше обмінюватися інформацією — це потребувало швидкого прийняття рішень. В кінці минулого сторіччя з’явився інтернет, з розквітом якого у 2000-х роках робота стала нерегламентованою, креативною. Як результат, виникла необхідність мотивувати людей працювати не на конвеєрі, а приймати самостійні рішення.
Мотиваційна теорія Маслоу
Цей термін відомий всім випускникам економічних вищих навчальних закладів. Ще з часів навчання ми чули про фізіологічні потреби, потреби безпеки, приналежності, самоповаги та самоактуалізації. На практиці ця піраміда потреб часто подається як повноцінний фреймворк. Та сама по собі вона нічого не пояснює.
Велика заслуга Маслоу полягає лише в тому, що він перший наголосив на різноманітті людських потреб. Завдяки йому почали усвідомлювати, що не можна порівнювати зароблений хліб, наприклад, з самоповагою.
Та у сьогоденних реаліях основне, що нас цікавить — це далеко не самоактуалізація. Це безпека — власна, родини, країни. І це цілком нормальна реакція людини на те, що відбувається. Таким чином, єдиним, що працює не лише в теорії, а й на практиці було і залишається поняття про внутрішню і зовнішню мотивацію.
Внутрішня і зовнішня мотивація: чому ми робимо те, що робимо
Зовнішня мотивація — це все те, що описується в класичних мотиваційних теоріях: заробітна плата, бонуси, нагороди, звання та посади. Та все це не є в компетенції менеджера. На це може впливати тільки керівництво компанії.
Внутрішня ж мотивація — це те, що спонукає людину прокидатися вранці та виконувати ту роботу, яку вона для себе обрала. Це може бути задоволення, захоплення, цікавість, певна мета, самовираження, азарт. Стимулювання цих станів і є першочерговою задачею менеджменту.
Як це можна зробити? Для кожного емоційного стану існують свої методи:
- Задоволення та самовираження — створюйте сприятливу атмосферу, хваліть співробітника навіть за невеликі досягнення, проводьте ретроспективи.
- Мета та захоплення — спілкуйтеся зі співробітниками, нагадуйте про глобальні цілі компанії.
- Зростання та цікавість — підштовхуйте робітника до саморозвитку, давайте складні завдання, покладайте на нього нові обов’язки.
Вище мова йде про мотивацію людини в мирний час. Що ж стосується війни, тут на перший план виходить емоційний інтелект — зараз людям потрібна щира підтримка.
Покращити базові навички роботи з людьми, розібратись з мотивацією та опанувати необхідні інструменти для побудови команди та довірчих відносин з колегами і підлеглими вам допоможе наш курс Management Skills: Essentials.