Назва: “Культурна карта. Бар’єри міжкультурного спілкування в бізнесі”
Автор: Ерін Меєр
Рік видання: 2025 (українською)
Видавництво: Наш Формат
Книга Ерін Меєр, професорки INSEAD, — це практичний посібник для лідерів, консультантів і міжнародних команд, які працюють у мультикультурному середовищі.
Авторка на основі десятків років досліджень у міжнародних компаніях (від японських корпорацій до європейських стартапів) створила модель з 8 культурних вимірів, яка допомагає зрозуміти, чому люди з різних країн спілкуються, ухвалюють рішення й будують довіру настільки по-різному.
Давайте детальніше розглянемо ці 8 вимірів.
1. Комунікація (Communicating)
Low-context — Низький контекст
Ефективна комунікація є точною, простою та зрозумілою. Повідомлення сприймаються буквально, без прихованих підтекстів. Повторення вітається, якщо воно допомагає краще зрозуміти сказане.
High-context — Високий контекст
Ефективна комунікація є складною, багатошаровою, нюансованою. Повідомлення виражаються як словами, так і «між рядків». Часто сенс лише натякається, а не проговорюється прямо.
2. Оцінювання (Evaluating)
Direct Negative Feedback — Прямий негативний зворотний зв’язок
Негативний фідбек колезі надається відверто, прямо, чесно. Негативні коментарі стоять окремо, без «пом’якшення» позитивними. Часто використовуються абсолютні вислови при критиці. Зауваження можуть бути висловлені особі навіть у присутності групи.
Indirect Negative Feedback — Непрямий негативний зворотний зв’язок
Негативний фідбек надається м’яко, обережно, дипломатично. Негативні повідомлення «загортаються» у позитивні. При критиці часто вживаються пом’якшувальні формулювання. Зауваження робляться лише приватно.
3. Лідерство (Leading)
Egalitarian — Рівність
Ідеальна дистанція між керівником і підлеглим є мінімальною. Найкращий керівник — це фасилітатор серед рівних. Організаційна структура є пласкою. Комунікація часто обходить формальні ланцюги підпорядкування.
Hierarchical — Ієрархічність
Ідеальна дистанція між керівником і підлеглим є великою. Найкращий керівник — сильний лідер, який веде команду з передової. Статус має значення. Організаційна структура багаторівнева і фіксована. Комунікація відбувається за встановленими ієрархічними лініями.
4. Прийняття рішень (Deciding)
Consensual — Консенсусне прийняття рішень
Рішення ухвалюються групою шляхом колективної згоди.
Top-down — Згори-вниз
Рішення ухвалюються окремими особами, зазвичай керівником.
5. Довіра (Trusting)
Task-based — Заснована на завданні
Довіра вибудовується через робочу діяльність. Робочі відносини легко формуються і завершуються залежно від ситуації. Якщо ти постійно якісно виконуєш роботу, є надійним і приємним у співпраці — я довіряю тобі.
Relationship-based — Заснована на відносинах
Довіра формується через спілкування, спільні обіди, неформальні зустрічі. Робочі відносини будуються повільно, протягом тривалого часу. Якщо я бачив, хто ти на глибшому рівні, проводив із тобою особистий час і знаю інших, хто тобі довіряє — я також довіряю тобі.
6. Незгода (Disagreeing)
Confrontational — Конфронтаційна культура
Суперечка й дебати розглядаються як позитивне явище для команди чи організації. Відкрита конфронтація є прийнятною і не шкодить взаєминам.
Avoids Confrontation — Уникання конфронтації
Суперечка й дебати сприймаються як негативні для команди чи організації. Відкрита конфронтація є неприйнятною, бо порушує гармонію та шкодить стосункам.
7. Планування часу (Scheduling)
Linear-time — Лінійний час
Проєкти виконуються послідовно: завершують одне завдання перед початком наступного. Роблять одну річ за раз, без перерв і відволікань. Основна увага — на дедлайнах і дотриманні графіку. Цінується пунктуальність і організованість більше, ніж гнучкість.
Flexible-time — Гнучкий час
Проєкти виконуються у вільнішому форматі: переходять між завданнями залежно від обставин. Багато справ ведеться одночасно, переривання приймаються спокійно. Основна увага — на адаптивності, і гнучкість цінується вище за організованість.
8. Переконування (Persuading)
Principles-first — Від принципів до практики
Людей навчають спершу будувати теоретичні концепції або моделі, а потім переходити до фактів, тверджень чи висновків. Вважається правильним починати повідомлення або звіт із викладення теоретичної аргументації, а потім переходити до практичних висновків. Цінуються концептуальні принципи, що лежать в основі кожної ситуації.
Applications-first — Від практики до принципів
Людей навчають починати з фактів, висновків або тверджень, а потім додавати теорію, щоб обґрунтувати або пояснити їх. Перевага надається коротким висновкам або bullet points на початку. Обговорення відбувається практично, конкретно. Теоретичних чи філософських дискусій у діловому контексті зазвичай уникають.
Давайте спробуємо за допомогою інструменту https://erinmeyer.com/culturemap/ проаналізувати культурну мапу України
Культурний профіль України
-
Communicating — між Low-context і High-context (середина)
Україна перебуває між прямою і непрямою комунікацією.
Повідомлення часто мають підтекст, особливо у формальних або незнайомих стосунках.
Водночас у професійному середовищі українці можуть бути досить прямими, якщо рівень довіри вже встановлено.
Рекомендація: уточнюйте очікування та перевіряйте розуміння — багато сенсів можуть залишатися «поза словами».
-
Evaluating — ближче до Direct Negative Feedback
Українці схильні до прямішого надання зворотного зв’язку, ніж представники більшості азійських чи західноєвропейських культур.
Критика може звучати відверто, без тривалого «sandwich feedback».
Водночас інтенсивність прямоти залежить від статусу: керівникам зазвичай не висловлюють різких зауважень, тоді як керівник може спілкуватися більш відверто.
Рекомендація: сприймайте прямоту українських колег не як грубість, а як прояв щирості та бажання до поліпшення.
-
Leading — виразно Hierarchical
Україна знаходиться на ієрархічному полюсі культурної шкали.
Очікується, що керівник визначає напрям, ухвалює рішення та несе за них відповідальність.
Від підлеглих очікують поваги, точного виконання завдань і обережності у запереченнях.
Рекомендація: у процесі трансформацій чи впровадження Agile-підходів важливо залучати топменеджмент як «спонсорів змін», оскільки ініціативи «знизу» рідко просуваються самостійно.
-
Deciding — Top-down
Рішення зазвичай приймаються згори-вниз, навіть якщо процес має ознаки колегіального обговорення.
Після ухвалення рішення очікується його виконання без тривалих дискусій.
У великих організаціях консенсус рідко є необхідною умовою.
Рекомендація: чітко визначайте, хто має право ухвалювати остаточне рішення, та що саме означає «узгодження» в конкретному контексті.
-
Trusting — Relationship-based
Українська бізнес-культура базується на довірі, яка формується через особисті стосунки.
Особисті зустрічі, неформальне спілкування та спільні знайомства часто є ключем до успішної співпраці.
Без особистої довіри навіть формальні домовленості можуть сприйматися як ненадійні.
Рекомендація: інвестуйте час у знайомство, неформальні розмови та спільні зустрічі — це створює основу для довгострокових ділових відносин.
-
Disagreeing — ближче до Confrontational
Українці не уникають суперечок, але надають перевагу «контрольованій прямоті».
Відкрита дискусія є прийнятною, якщо не принижує статус іншої сторони.
Суперечки розглядаються як шлях до кращого рішення, а не як конфлікт.
Рекомендація: створюйте умови психологічної безпеки, у яких учасники можуть відкрито висловлювати думки, відчуваючи взаємну повагу.
-
Scheduling — помірно Flexible-time
Ставлення до часу в Україні є гнучким і залежить від контексту.
Дедлайни часто сприймаються як орієнтири, а не як абсолютні зобов’язання.
Плани можуть коригуватися залежно від обставин або зміни пріоритетів.
Рекомендація: під час планування з українськими командами визначайте чіткі етапи контролю та проміжні результати, залишаючи при цьому простір для адаптації.
-
Persuading — ближче до Principles-first
Українці схильні до аналітичного мислення й цінують концептуальну аргументацію.
Пояснення «чому» іноді має більшу вагу, ніж «як».
Водночас у діловому середовищі переважає прагнення до практичності, якщо рішення виглядає логічним і зрозумілим.
Рекомендація: починайте аргументацію з концепції або мети («навіщо»), а потім переходьте до конкретних дій («як»).
Як бачимо, Україна за моделлю Ерін Меєр — це гібридна культура, що поєднує Східноєвропейську ієрархічність і гнучкість, із західною прямотою у спілкуванні та рішучістю в обговореннях. Це робить українців ефективними в адаптації до різних культур — вони можуть “читати контекст” і водночас діяти досить рішуче.
Ця модель також використовується для опису корпоративної, командної та особистої культури. Детальніше про корпоративну культуру ми говоримо на тренінгу Management Skills.
